Страхування

Законодавче регулювання страхування

Страхування здійснюється відповідно до  вимог пункту 26 частини  першої статті 7 закону України “Про страхування”, ст. 22 закону України «Про перевезення небезпечних вантажів», а також Порядку і правил проведення обов’язкового страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 733 від 01.06.2002.

Про обов’язкове страхування

Обов’язкове страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків підчас перевезення небезпечних вантажів проводять з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю і здоров’ю фізичних осіб, навколишньому природному середовищу, майну фізичних та юридичних осіб під час перевезення небезпечних вантажів.

Суб’єктами страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів є страхувальники, страховики та треті особи, яким заподіяно шкоду під час перевезення небезпечних вантажів.

Страхувальники — це суб’єкти перевезення небезпечних вантажів, а саме:

* відправник небезпечного вантажу — зазначена в перевізних документах юридична (резидент і нерезидент) або фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), яка готує та подає цей вантаж для перевезення;

* перевізник небезпечного вантажу — юридична (резидент і нерезидент) або фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), яка здійснює перевезення небезпечного вантажу;

* одержувач небезпечного вантажу — зазначена в перевізних документах юридична (резидент і нерезидент) або фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), яка одержує небезпечний вантаж від перевізника.

Страхувальником може виступати особа, що виконує експедиторські функції в разі згоди на це перевізника.

Страховиками є юридичні особи — резиденти України, які отримали в установленому порядку ліцензію на проведення страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів.

Треті особи — фізичні та юридичні особи, яким заподіяна шкода у зв’язку з настанням негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів.

Об’єктом страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів є майнові інтереси, що не суперечать законодавству, пов’язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди життю, здоров’ю фізичних осіб, навколишньому природному середовищу, майну фізичних та юридичних осіб під час перевезення небезпечних вантажів у порядку, визначеному законодавством.

Страховими ризиками, з настанням яких виникає цивільно-правова відповідальність страхувальника, є шкода, заподіяна життю, здоров’ю фізичних осіб, навколишньому природному середовищу, майну фізичних та юридичних осіб під час перевезення небезпечних вантажів.

Страховим випадком визнають будь-яку подію під час перевезення небезпечних вантажів, внаслідок якої заподіяно шкоду життю, здоров’ю фізичних осіб, навколишньому природному середовищу, майну фізичних та юридичних осіб і виникла цивільно-правова відповідальність страхувальника щодо відшкодування цієї шкоди. Усі майнові претензії чи позови щодо збитків, завданих однією подією, вважають одним страховим випадком.

Відповідальність страховика починається з початком діяльності суб’єкта перевезення, пов’язаної з перевезенням небезпечного вантажу від місця його виготовлення до місця призначення, з підготовкою вантажу, тари, транспортних засобів та екіпажу, з прийманням вантажу, здійсненням вантажних операцій та короткотерміновим зберіганням вантажу на всіх етапах перевезення, і закінчується після завершення процесу перевезення.

Страховою сумою за страхуванням відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів є сума, в межах якої страховик зобов’язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або за його дорученням потерпілій третій особі. Страхова сума за кожну повну та неповну тонну небезпечного вантажу встановлюється залежно від класу небезпеки вантажу.

Страхові виплати поділяють:

1) на відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю третіх осіб, — 50% від страхової суми, у тому числі на одну особу страхову суму встановлюють:

* у разі відшкодування шкоди спадкоємцям особи, яка загинула (померла) внаслідок страхового випадку, — 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

* у разі призначення потерпілій третій особі І, II і III групи інвалідності — відповідно, 450, 375, 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

* за кожний день непрацездатності потерпілої третьої особи — один неоподатковуваний мінімум доходів громадян, але не більше 250-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за весь час втрати працездатності;

2) на відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, — 30% від страхової суми;

3) на відшкодування шкоди, заподіяної майну третіх осіб, — 20% від страхової суми.

Розмір страхових тарифів установлюють у відсотках від страхової суми та визначають залежно від класу небезпечного вантажу та виду транспорту, зазначають у договорі обов’язкового страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів залежно від обсягу небезпечних вантажів, що підлягають перевезенню, відстані перевезення, терміну страхування та інших умов, які можуть вплинути на ризик виникнення страхового випадку.

Страхувальник має право обирати страховика, з яким він буде укладати договір страхування, але зобов’язаний укласти договір страхування до початку діяльності, пов’язаної з перевезенням небезпечного вантажу.

Відправнику та одержувачу небезпечного вантажу на кожне перевезення видають окремий договір страхування.

Перевізник небезпечного вантажу зобов’язаний укласти договір страхування, виходячи з обсягу небезпечного вантажу.

У разі, коли перевізник виконує функції відправника та/або одержувача, він повинен застрахувати свою відповідальність у повному обсязі.

Порядок сплати страхового платежу визначається договором страхування.

Страховик має право одержати від страхувальника необхідну інформацію про обсяг перевезення небезпечних вантажів за попередній період страхування.

Уразі настання страхового випадку страхувальник зобов’язаний протягом двох робочих днів з дати повідомлення його про настання страхового випадку письмово повідомити про такий випадок страховика.

Для отримання страхового відшкодування страхувальник повинен подати страховику оригінали або нотаріально засвідчені копії таких документів:

– заяви про виплату страхового відшкодування у зв’язку з настанням страхового випадку;

– договору страхування;

– платіжного документа, що підтверджує сплату страхових внесків;

– акта (протоколу) уповноваженої комісії з розслідування страхового випадку;

– дозволу або дозволів на перевезення окремих небезпечних вантажів, виданих спеціально уповноваженими органами виконавчої влади;

– транспортного документа на перевезення небезпечного вантажу;

– рішення суду про стягнення зі страхувальника на користь потерпілих третіх осіб або підтверджуючих документів страхувальника та потерпілої третьої особи про врегулювання питання за участю страховика про розмір шкоди, заподіяної внаслідок настання страхового випадку без звернення до суду.

Рішення про виплату страхового відшкодування або про відмову у виплаті страховик повинен прийняти протягом 10-ти днів з дати отримання всіх необхідних документів. У разі прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування страховик у триденний термін з дати його прийняття повідомляє страхувальника та/або третю особу в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови. Страховик не пізніше, ніж через 10 днів з дати отримання документів і складення страхового акта виплачує страхове відшкодування.

У разі укладення договорів страхування з кількома страховиками страховик відшкодовує збитки в розмірі, що не перевищує його частку в загальній сумі за всіма договорами страхування.

У разі настання страхового випадку страхову виплату здійснюють у межах страхової суми.

Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у разі:

– вчинення навмисних дій страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, спрямованих на настання страхового випадку;

– вчинення страхувальником-громадянином або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що привів до страхового випадку;

– подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об’єкт страхування або про факт настання страхового випадку;

– несвоєчасного повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних причин або перешкоджання страховикові у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить законодавству.

Механізм контролю

Перевірка наявності договорів про страхування відповідальності суб’єктів перевезення ненебезпечних вантажів, на даний час, здійснюються Нацполіцією України, через дозвільний центр, під час оформлення узгоджень на перевезення небезпечних вантажів підвищеної небезпеки (п. 10.3 (ґ) Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом МВС України від 26.07.2004 № 822) .

Стосовно дорожнього перевезення інших небезпечних вантажів, які не потребують узгодження з підрозділами ДАІ, перевірку дотримання суб’єктами перевезення небезпечних вантажів в частині страхування своєї відповідальності повинні здійснювати компетентні органи, які визначені у положеннях ст. 14, 14-1, 16 закону України «Про перевезення небезпечних вантажів».

©2018 "СУСАР" - «Спілка учасників спеціального автодорожнього руху»

Log in with your credentials

Forgot your details?