Національне законодавство

Українське законодавство у сфері перевезення небезпечних вантажів

Основними нормативно-правовими документами, які визначають правові, організаційні, соціальні та економічні сфери діяльності, пов’язані з перевезенням небезпечних вантажів автомобільним транспортом в Україні, є закони України «Про перевезення небезпечних вантажів» та «Про приєднання України до Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ)», Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, Порядок проведення спеціального навчання працівників суб’єктів перевезення небезпечних вантажів, затверджений постановою КМУ від 31.10.2007 № 1285, Порядок і правила проведення обов’язкового страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів, затверджені постановою КМУ від 01.06.2002 № 733, Правила дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджені наказом МВС України від 26.07.2004 № 822, ДСТУ, ДНАОП та інші.

Ці нормативні документи визначають основні вимоги до здійснення перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом, загальні вимоги щодо забезпечення їх безпеки, регламентують взаємовідносини, права та обов’язки учасників процесу перевезення небезпечних вантажів тощо.

Мал. 1. Найбільш важливі нормативно-правові акти України у сфері перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом.

Мал. 1. Найбільш важливі нормативно-правові акти України у сфері перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом.

Закони України

Закон України «Про перевезення небезпечних вантажів» є основним для даного виду діяльності документом, в якому визначено правові, організаційні, соціальні та економічні засади діяльності, пов’язаної з перевезенням небезпечних вантажів залізничним, морським, річковим, автомобільним та авіаційним транспортом.

У Законі визначені основні терміни в сфері транспортування небезпечних вантажів, встановлено права та обов’язки суб’єктів перевезення небезпечних вантажів, органи, що здійснюють державне управління у сфері перевезення таких вантажів, та їх компетенція. Також Законом визначено основні засади здійснення міжнародних перевезень небезпечних вантажів по території України.

Так, згідно з цим Законом, міжнародні перевезення небезпечних вантажів здійснюються відповідно до Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлюються інші правила перевезення небезпечних вантажів, ніж передбачені Законом України «Про перевезення небезпечних вантажів», то застосовуються правила міжнародного договору.

Законом України «Про приєднання України до Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ)» ратифіковано ДОПНВ.

Таким чином, міжнародні перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом на території України здійснюються згідно з вимогами ДОПНВ.

Постанови Кабінету Міністрів України

Основні вимоги до проведення спеціального навчання працівників суб’єктів перевезення небезпечних вантажів, які займаються класифікацією, пакуванням, маркуванням чи нанесенням знаків небезпеки на упаковки, оформленням транспортних документів, відправленням, перевезенням або прийманням небезпечних вантажів, проведенням вантажних та інших операцій, пов’язаних з перевезенням таких вантажів встановлені Порядком проведення спеціального навчання працівників суб’єктів перевезення небезпечних вантажів, затвердженим постановою КМУ від 31.10.2007 №1285.

Правилами дорожнього руху України, затвердженими постановою КМУ від 10.10.2001 №1306, регламентовано порядок дорожнього руху на території України. Правила є обов’язковими для виконання всіма учасниками дорожнього руху, в тому числі і водіями транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі.

Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху перевезення небезпечних вантажів здійснюються за спеціальними правилами.

Транспортні засоби, що перевозять небезпечні вантажі по території України, повинні рухатися з увімкненим світлом фар і встановленими розпізнавальними знаками.

У Правилах дорожнього руху містяться дорожні знаки, дія яких поширюється виключно на транспортні засоби, що перевозять небезпечні вантажі (мал. 2).

Мал. 2.

Мал. 2.

Порядком і правилами проведення обов’язкового страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів, затвердженими постановою КМУ від 01.06.2002 № 733, встановлено відповідний порядок на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів. Таке страхування проводиться з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю фізичних осіб, навколишньому природному середовищу, майну фізичних та юридичних осіб під час перевезення небезпечних вантажів.

 

Накази Міністерства внутрішніх справ України

Правила дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджені наказом МВС України від 26.07.2004 № 822, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.08.2004 за № 1040/9639 (із змінами) (далі – Правила), визначають порядок перевезень небезпечних вантажів, а також основні вимоги до забезпечення безпеки таких перевезень автомобільними дорогами на всій території України і обов’язкові для виконання всіма українськими перевізниками.

Правила не містять окремого переліку небезпечних вантажів. Тому на практиці при виконанні внутрішніх та міжнародних перевезень небезпечних вантажів автомобільним транспортом використовується Перелік небезпечних вантажів, який міститься в розділі 3.2 ДОПНВ (таблиця А глави 3.2 ДОПНВ).

Положення про порядок спеціального навчання водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, та уповноважених з питань безпеки перевезень небезпечних вантажів автомобільними дорогами та Інструкція про порядок приймання іспитів, видачі (обміну) ДОПНВ – свідоцтв про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, свідоцтв про підготовку уповноважених з питань безпеки перевезень небезпечних вантажів, а також про облік і зберігання документів, що є підставою для видачі ДОПНВ – свідоцтв та свідоцтв про підготовку уповноважених, затверджені наказом МВС України від 21.03.2008 № 130, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2008 під № 309/15 000, визначає порядок проходження навчання водіями транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, та уповноваженими з питань безпеки перевезень небезпечних вантажів автомобільними дорогами, приймання іспитів на знання умов перевезення небезпечних вантажів, вимог чинного законодавства та нормативно-правових актів у сфері перевезення небезпечних вантажів.

Державні стандарти України

В Україні діють такі державні стандарти у сфері перевезення небезпечних вантажів:

  • Вантажі небезпечні. Терміни та визначення понять; ДСТУ 4500 – 1:2007
  • Вантажі небезпечні. Класифікація; ДСТУ 4500 – 3:2006
  • Вантажі небезпечні. Методи випробування; ДСТУ 4500 – 4:2006
  • Вантажі небезпечні. Маркування; ДСТУ 4500 – 5: 2005
  • Пестициди. Терміни та визначення. ДСТУ 3180 – 95

Спеціальне правове регулювання перевезення деяких небезпечних вантажів

Порядок підготовки та передачі до перевезення окремих небезпечних вантажів додатково регулюється відповідними нормативно-правовими актами та законами України. Спеціальне правове регулювання на території України отримали радіоактивні матеріали, вибухові речовини та вироби, відходи (в тому числі і небезпечні), прекурсори, пестициди, озоноруйнівні речовини, а також деякі отруйні речовини, в тому числі токсичні промислові відходи, продукти біотехнологій та інші біологічні агенти тощо.

Порядок допущення небезпечних відходів до їх транскордонного перевезення (експорту, імпорту або транзиту) визначено Положенням про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією / видаленням, затвердженого постановою КМУ від 13.07.2000 № 1120.

Перевезення небезпечних відходів дозволяється лише за наявності їх паспорта та дозволу (ліцензії) на поводження з ними і тільки спеціально обладнаними для цього транспортними засобами.

Дозвіл на початок міжнародного перевезення відходів видається після того, як:

  • компетентний орган країни експорту відправив повідомлення про намір експортувати відходи компетентним органам країни імпорту та країн транзиту чи це повідомлення було відправлено виробником або експортером через компетентний орган країни експорту;
  • компетентний орган країни експорту отримав письмове підтвердження компетентного органу країни імпорту в тому, що відходи будуть утилізовані (видалені) екологічно безпечним способом, і дозвіл на ввезення в країну цих відходів, а також згода компетентних органів країн транзиту на транзит відходів.

Обов’язкове страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за видалення небезпечних відходів, здійснюється відповідно до Порядку і правил проведення обов’язкового страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за видалення небезпечних відходів, щодо відшкодування шкоди, яку може бути заподіяно здоров’ю людини, власності та навколишньому природному середовищу під час транскордонного перевезення та утилізації (видаленні) небезпечних відходів, затвердженим постановою КМУ від 19.08.2002 № 1219.

Компетентним органом з питань контролю за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією (видаленням) в Україні, згідно з постановою КМУ від 29.03.2000 № 574 визначено Міністерство охорони навколишнього природного середовища, а Національний центр поводження з небезпечними відходами, що відноситься до сфери його управління, – виділеним центром для виконання цілей Базельською конвенцією про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням.

Відходи, які не відносяться до небезпечних вантажів, але які охоплені Базельської Конвенції про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням, можуть перевозитися відповідно до вимог, встановлених для небезпечних вантажів класу 9 (№ ООН 3077 або № ООН 3082).

Підготовка та передача радіоактивних матеріалів та радіоактивних відходів до перевезення територією України здійснюється відповідно до Правил ядерної та радіаційної безпеки при перевезенні радіоактивних матеріалів, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 30.08.2006 № 132 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.09.2006 під № 1054/12930), Нормами радіаційної безпеки (НРБУ-97 / Д-2000), введеними в дію з 01.01.98 постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.97 N 62, та Основними санітарними правилами забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02.02.2005 № 54 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за № 552/10832).

Ввезення пестицидів і агрохімікатів повинен здійснюватися тільки після їх державної реєстрації або отримання дозволу від Міністерства охорони навколишнього природного середовища згідно з Порядком видачі дозволу на ввезення незареєстрованих пестицидів і агрохімікатів, що використовуються для проведення державних випробувань та наукових досліджень, а також обробленого ними насіннєвого (посадкового) матеріалу, затвердженим постановою КМУ від 04.03.1996 № 288;

Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні, і щорічні доповнення до нього ведуться Міністерством охорони навколишнього природного середовища згідно з постановою КМУ від 04.03.1996 р № 295.

Перевезення небезпечних вантажів, визначених у Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, з обігом яких пов’язана діяльність, що підлягає ліцензуванню, здійснюється за наявності Сертифіката, виданого Комітетом з контролю за наркотиками.

Інфекційні речовини допускаються до перевезення на підставі дозволу Міністерства охорони здоров’я і перевозяться відповідно до інструкції з перевезення, розробленої вантажовідправником і затвердженої компетентним органом з перевезення небезпечних вантажів.

Відповідно до наказу МВС України від 21.08.1998 № 622 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.10.1998 за № 637/3077): ввезення з за кордону та вивезення з України боєприпасів для зброї, мисливського пороху і вибухових матеріалів здійснюється на підставі дозволу, виданого компетентним органом;

  • перевезення бойових припасів (патронів до нарізної вогнепальної зброї різних калібрів, заряджених патронів до гладкоствольною мисливською рушниць, мисливського пороху і капсулів) і патронів (споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії), призначених для відстрілу тільки пристроями вітчизняного виробництва, здійснюється на підставі дозволу, виданого міськрайорганами внутрішніх справ, або іншими органами внутрішніх справ, що мають право видавати такі дозволи. Перевезення бойових припасів повинна здійснюватися у супроводі охорони, призначеною керівником підприємства, і складається не менше ніж з двох осіб, озброєних відомчою вогнепальною зброєю, або, у відповідних випадках, працівниками Державної служби охорони.
  • перевезення вибухових матеріалів (вибухових речовин і засобів ініціювання) здійснюється на підставі дозволу, виданого міськрайорганами внутрішніх справ, або іншими органами внутрішніх справ, що мають право видавати такі дозволи, а також копії дозволу на придбання вибухових матеріалів або, у відповідних випадках, дозволу на право проведення вибухових робіт (робіт з вибуховими матеріалами). Перевезення вибухових матеріалів здійснюється в супроводі працівників підрозділів Державної служби охорони при МВС України або відомчої воєнізованої охорони.

Порядок охорони бойових припасів і вибухових матеріалів регламентується Інструкцією про порядок охорони зброї, бойових припасів і вибухових матеріалів, які належать підприємствам, установам і організаціям, під час їх перевезення, затвердженої наказом МВС України від 13.06.2006      № 594 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.07.2006 за  № 817/12691).

Додаткові вимоги до перевезення побутових піротехнічних виробів, призначених для розваг (проведення феєрверків), регламентуються Тимчасовими правилами обігу в Україні побутових піротехнічних виробів, затвердженими наказом МВС України від 23.12.2003 № 1649 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.03.2003 за № 263/8862 ).

ДНАОП «Правила безпеки при перевезенні вибухових матеріалів автомобільним транспортом» (затверджені наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21.02.1997 № 36) на думку авторів, застаріли, у багатьох випадках суперечать чинному законодавству України у сфері перевезення небезпечних вантажів і не відповідають сучасним підходам до забезпечення безпеки перевезення небезпечних вантажів.

Небезпечні вантажі, міжнародна передача яких підлягає державному контролю згідно з додатком 1 до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою КМУ від 20.11.2003 № 1807, приймаються до перевезення за наявності дозволу або висновку Держекспортконтролю.

Експорт чи імпорт небезпечних вантажів, визначених у Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання, затвердженого постановою КМУ від 28.01.2004 № 86 здійснюється лише за наявності відповідного дозволу або висновку Держекспортконтролю.

Експорт та імпорт озоноруйнівних речовин і продукції, що містить такі речовини, імпорт і експорт яких підлягають ліцензуванню, здійснюються за погодженням Державної екологічної інспекції.

Пряме відношення до небезпечних матеріалів та їх перевезень мають Закони України: Про дорожній рух, Про автомобільний транспорт, Про захист рослин, Про ліцензування видів господарської діяльності, Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, Про відходи, Про пестициди і агрохімікати,  Про поводження з радіоактивними відходами,  Про охорону навколишнього природного середовища, Основи законодавства України про охорону здоров’я, Про використання ядерної енергії  та радіаційну безпеку,  Про охорону праці, Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, Про  транзит  вантажів,  Про страхування.

Щодо ліцензування господарської діяльності з перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом.

Закон України від 02.03.2015 № 222-VІІІ «Про ліцензування видів господарської діяльності», який регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності.

Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, визначено статтею 7 Закону.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 7 Закону ліцензуванню підлягає господарська діяльність із перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів, зокрема, автомобільним транспортом.

На підставі частини другої статті 9 Закону органами ліцензування розробляються ліцензійні умови провадження видів господарської діяльності, зазначених у статті 7 цього Закону, які підлягають погодженню спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування та затвердженню постановою Кабінету Міністрів України.

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1001.

Законом України від 06.04.2000 № 1644-ІІІ «Про перевезення небезпечних вантажів» визначено правові, організаційні, соціальні та економічні засади діяльності, пов’язаної, зокрема, з перевезенням небезпечних вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до статті 1 Закону перевезення небезпечних вантажів – діяльність, пов’язана з переміщенням небезпечних вантажів від місця їх виготовлення чи зберігання до місця призначення з підготовкою вантажу, тари, транспортних засобів та екіпажу, прийманням вантажу, здійсненням вантажних операцій та короткостроковим зберіганням вантажів на всіх етапах переміщення.

Виходячи з вищенаведеного, якщо суб’єкт господарювання здійснює хоча б одну із операцій, що згідно статті 1 Закону відносяться до перевезення небезпечних вантажів, такий суб’єкт господарювання повинен отримати ліцензію на господарську діяльність з перевезення небезпечних вантажів (небезпечних відходів) автомобільним транспортом.

Перевезення небезпечних вантажів та відходів – одна з найбільш відповідальних сфер діяльності в області дорожніх перевезень.

Відповідно до законодавства України здійснювати діяльність по переміщенню небезпечних вантажів і небезпечних відходів дозволяється лише після отримання ліцензії на перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів.

Ліцензія на перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів – це документ встановленого зразка, який дає дозвіл юридичним і фізичним особам-підприємцям законно надавати послуги з переміщення небезпечних вантажів і небезпечних відходів вантажним автомобільним транспортом по всій території України.

Ліцензія на перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів є безстроковою і діє по всій території України.

Документи та інформація, яка необхідна для отримання ліцензії на право перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів:

  • копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;
  • банківські реквізити;
  • копія технічного паспорта на кожний транспортний засіб;

Інформація про кваліфікацію:

  • керівника;
  • медичного персоналу (за наявності);
  • фахівця (консультант) з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів;
  • технічного персоналу (за наявності).

Інформація про наявність власної або орендованої матеріально-технічної бази, необхідної для проведення технічного обслуговування і ремонту автотранспортних засобів, перевірки їх технічного стану, зберігання, забезпечення проведення медичного огляду водіїв:

  • копія документа, що підтверджує право користування транспортним засобом (у разі оренди, кредиту, лізингу);
  • копія договору оренди службового приміщення (в разі оренди службового приміщення);
  • копія договору оренди приміщення (майданчиків) для зберігання транспортних засобів (в разі оренди приміщення (майданчиків);
  • копія договору про отримання послуг технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів (в разі відсутності в своєму персоналі фахівців);
  • копія договору про проведення медичного огляду (в разі відсутності в своєму персоналі фахівців).

Переваги, які дає ліцензія на внутрішні перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів:

  • суб’єкт господарювання отримує можливість законно здійснювати перевезення небезпечних вантажів та відходів;
  • можливість рекламувати свою діяльність стає законною;
  • маючи 3-х річний досвід роботи на внутрішніх перевезеннях Ви можете отримати ліцензію на міжнародні перевезення;
  • можете бути більш конкурентоспроможними;
  • керівництво підприємства не притягнуть до відповідальності за надання послуг з перевезення небезпечних вантажів і небезпечних відходів без ліцензії.

Органом ліцензування цієї діяльності є Державна служба України з безпеки на транспорті – Укртрансбезпека.

Відповідно до законодавства України у випадку здійснення діяльності по перевезенню небезпечних відходів додатково необхідна наявність ліцензії на провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами.

Вимоги до перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів:

Використовувати транспортні засоби, які:

  • відповідають вимогам державних стандартів, безпеки, охорони праці та екології, а також мають свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення визначених небезпечних вантажів;
  • є власністю ліцензіата і мають свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу або взяті в оренду, кредит, лізинг і мають свідоцтво про реєстрацію (тимчасовий реєстраційний талон);
  • пройшли обов’язковий технічний контроль з видачею протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу (придатного для перевезення небезпечних вантажів);
  • зареєстровані у територіальних сервісних центрах МВС;
  • мають спеціальне обладнання, яке необхідне для перевезення небезпечних вантажів (додаткову комплектацію, засоби пожежогасіння);

Допускати до здійснення перевезень водіїв, які мають:

  • освідчення водія категорії «C», «C1», «CE», «C1E»;
  • наявність стажу роботи за категоріями «C», «C1», «CE», «C1E” не менше трьох років;
  • мінімальний вік – 21 років.

* Ліцензійними умовами не враховано перевезення небезпечних вантажів в пакуваннях фургонами малотоннажними, де водію достатньо мати категорію «В».

 

 

 

Мати матеріально-технічну базу, що забезпечує виконання технологічних операцій по організації перевезень:

  • службове приміщення;
  • спеціально пристосовані приміщення, гаражі, майданчики, стоянки для зберігання транспортних засобів;
  • обладнання для перевірки технічного стану транспортного засобу;
  • виробничі споруди та засоби для технічного обслуговування транспортних засобів, проведення операцій по відновленню справності транспортних засобів, їх частин або відновлення їх ресурсу;
  • спеціальне приміщення для проведення щозмінного медичного огляду водіїв.

Мати в своєму штаті уповноваженого (консультанта) з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів та відходів.

Здійснювати перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів (підвищеної небезпеки) по маршрутам, погодженим з компетентним органом.

Укласти Договір страхування відповідальності на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів і (або) небезпечних відходів.

 

Відповідальність за здійснення діяльності без ліцензії

 

        За здійснення діяльності з перевезення небезпечних вантажів і відходів без ліцензії передбачена адміністративна відповідальність: штраф від 17 000 гривень до 34 000 гривень з конфіскацією знарядь виробництва і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, або без такої.

©2018 "СУСАР" - «Спілка учасників спеціального автодорожнього руху»

Log in with your credentials

Forgot your details?